Підліток не хоче навчатися

Чому підлітки не хочуть навчатись? Як зробити так, щоб дитина-підліток узялася за розум. Отже, у більшості підлітків навчальна мотивація дуже понижена. І справа не в тому, що школа погана працює, або батьки чогось не роблять. Просто в підлітковому віці навчальний інтерес зазвичай змінюється на інтерес комунікативний. Інакше кажучи, дитина хоче не вчитися, а спілкуватися з дітьми своєї статі і протилежної, з однолітками і старшими товаришами. Саме спілкування стає головним інтересом у житті підлітків. І ніхто з них не сприймає серйозно розповіді про те, що треба навчатися, бо інакше «доведеться працювати двірником». Адже з рештою батьки готові зробити все можливе і навіть неможливе, щоб улюблений син або донька вступили до університету. І дитина це чудово розуміє. Що ж виходить?

Підліток ще не готовий планувати своє майбутнє (і це нормально). Тому думки про кар’єру або навіть конкретну посаду не можуть мотивувати його навчатись.

Через свою активність підліток не може висидіти спокійно шість або більше уроків. Йому  не цікаві навчальні предмети, які для нього ніяк не пов’язані з життям. Але таких шкільних предметів більшість.

Як же підвищити мотивацію дитини? Як зробити так, щоб підліток захотів навчатись?

Перший спосіб, найпростіший

Так званий метод «морквини» - спосіб, який використовує більшість батьків. «Якщо добре вчитимешся, отримаєш новий телефон»., «…куплю Х-Box», «…поїдеш до Лондону на канікули» тощо. Ці та багато інших «важелів» якось та спрацьовують. Насправді цей спосіб має безліч недоліків. Адже «градус» подарунків весь час підвищується. Сьогодні – джинси, завтра – телефон, а післязавтра що? Літак? Отже, настане такий момент, коли ви не зможете купити те, що замовила дитина. Хоча деякими надто розпещеними дітьми спосіб тихо собі працює.

Другий спосіб , більш складний

Іноді спрацює такий прийом: за допомогою одного – двох навчальних предметів вдається «запустити» усе навчання. Наприклад, є в школі хоча б один вчитель, якого дитина любить, або просто поважає. З уроків цього вчителя ми і розпочнемо. Особливо добре, якщо дитина трохи цікавиться цим предметом. Поговорити з учителем. Можливо, він вже має ідею щодо розв’язання проблеми. Створить ситуацію успіху для своєї дитини. Учитель хвалить його, звісно, за справу. І зіграти можна на тому, що більшості підлітків приємна похвала,  ситуації, у яких він виявився на висоті, «ДОРОСЛЕ» ставлення вчителя до нього. Намагайтесь зацікавитись дитину поки що хоча б одним предметом, а потім розширюйте захопленість.

Третій спосіб, найскладніший

Ви мрієте про те, щоб дитина хотіла навчатись не лише якогось конкретного предмета, а взагалі, чи не так? Тоді цей спосіб для вас. З дитиною треба розмовляти і намагатися достукатися до неї, але не в десятому або в одинадцятому класі, а набагато раніше. Так звані мотиваційні бесіди – це не нудне моралізування, а цікаві розмови з демонструванням того, що може мати підліток у житті. Наприклад, розповісти й показати, що таке професія лікаря або юриста, керівника фірми або мікробіолога можна не за нудною книгою, а в реальному житті, заручившись підтримкою своїх знайомих.

Можна попросити когось зі своїх приятелів узяти вашого підлітка на день чи на два на роботу. Нехай побачить усе зсередини . Спробуйте зрозуміти, що подобається дитині. Можливо, це щось, що перебуває на перетині наук. Як ви вже зрозуміли, третій спосіб – знайомити дитину з усією різноманітністю світу професій. Намагатися показати зв'язок між професіями і тими знаннями, які дитина добуває у школі.

До речі, як ви пам’ятаєте, ми говорили про те, що інтерес пізнавальний, змінюється інтересом комунікативним. Так і є. І знання цього факту можна використати. Знайдіть наукові гуртки для підлітків. Саме в них діти займаються наукою у природному для себе середовищі – у спілкуванні з однолітками.

Інформація надана з книги «Як пригорнути кактус» Анни Гресь.