Пропонують попробувати алкоголь, наркотики, цигарки?

Буває, що твої друзі, приятелі чи зовсім стороння людина намагається якимось чином змусити тебе випити алкоголю, покурити чи спробувати травки.

Перш ніж прийняти рішення «так», бо це тобі подобається, чи «ні», бо переконаний, що це зашкодить тобі, згадай…

Алкоголізм – це хвороба. Вживання спиртних напоїв може бути початком того шляху, який веде до хвороби. Коли людина випиває, вона може відчути прилив енергії, тому що спочатку алкоголь знімає відчуття тривоги, страху, знімає напругу. Виникає відчуття легкості, всі неприємності здаються меншими. Алкоголь на деякий час допомагає забути людині про свої «страждання». Але… Проходить пару годин і вся його заспокійлива дія закінчується, все повертається назад, почуття напруги посилюється, всі твої проблеми знову з тобою.

Алкоголь руйнує печінку, нирки, шкідливо впливає на роботу серця, пригнічує психічний стан.

Тютюнопаління – ще одна з шкідливих звичок (з довгою історією в 500 років, яка почалася після відкриття Колумбом Америки). Нікотин, що міститься в тютюні, викликає оманливе відчуття спокою, повного благополуччя. Але це тільки на початковій стадії його вживання. Численні докази підтверджують шкідливість його впливу на розвиток організму. Досить часто курці скаржаться на головний біль, погіршення пам’яті, сну, апетиту.

Той, хто систематично палить, прискорює процес старіння; хвороби серця печінки, нирок виникають набагато частіше, ніж у тих, хто не палить. Досить часто курці помирають від раку легенів, збільшується ризик серцевого нападу.

Паління – це звичка, позбутися якої дуже важко, крім того, це задоволення коштує немалих грошей.

Наркотики – це справді дуже страшно. Трагедія полягає в тому, що, навіть, одноразового вживання наркотику буває достатньо, щоб опинитись у полоні наркотичної залежності.

Наркоманія – це порожні очі, які оживають тільки коли бачать шприц чи таблетки; це нечутливі аморальні душі, для яких життя звелося до постійного пошуку отрути; це тіла, що страждають від болю; це тяжкі ураження внутрішніх органів та мозку; це СНІД – найнебезпечніша хвороба цивілізації; це важкі злочини; це одна з причин самогубства; це – гроші, сплачені ціною людського життя; це – діти, які ще не народились, а вже приречені на постійні страждання після народження.

Тютюн, алкоголь і наркотики – шлях до скорочення життя, шлях до смерті.

Вони заважають нормально розвиватися, нормально спілкуватися з людьми, бути собою.

Підлітки, які звертаються до всього цього, намагаються втекти в ілюзорний світ і в світ спілкування з такими ж, як вони,замість того щоб діяти, будувати своє життя. Вся ця отрута робить їх куди більш пасивними перед обличчям перешкод, саме вона є джерелом апатії, байдужості.

Людина стає емоційно зрілою тоді, коли вона вчиться не пасувати перед життєвими труднощами, радіти перемогам і гідно приймати поразки.

Труднощі можна переборювати і без різних хімічних речовин, які гальмують емоційний розвиток.

Часто причиною того, що твої однолітки починають вживати алкоголь, наркотики чи палити, буває вплив близьких людей. Важко витримати тиск ровесників. Так роблять всі в компанії і не хочеться бути «білою вороною». То може слід пошукати іншої компанії?

Серед твоїх знайомих, які вживають чи палять цигарки, ти будеш відчувати сильний психологічний тиск. Треба бути готовим протидіяти тиску.

Відмовитись від вживання алкоголю, наркотиків – твоє право. Май сміливість відмовитись і рішуче сказати: «Ні!».

Ти маєш право бути здоровим! Зроби свій вибір.

Голова, що не думала

У Трау-Вяу голова не думала. Вже він і чухав її, і причісував по-різному, і стояв на ній, як йог, а вона все не думала. Лисіти стала, а все не думала. Трау-Вяу і примушував її, і улещував. Капелюхи красиві їй купував, шампунем духмяним мив. Ні, все одно не думала. Ще багато років пройшло, поки Трау-Вяу не умовив її подумати. Запихтіла вона з усіх сил, напружилась і придумала думку: «Думати потрібно було починати давним-давно».

Практичний психолог
Приходько А.С.

У мене в школі погані оцінки

Можна з впевненістю сказати, що половина або ще більша частина переживань і тривог школярів пов’язана саме з успішністю. І це не дивно, адже від оцінок (вірніше  - від знань, які ти маєш, а оцінка показує їхній рівень) залежить успішне закінчення школи, хороша робота, схвалення батьків. На жаль, бажання отримати хорошу оцінку часто приводить до суперництва; самоствердження серед однокласників стає важливішим за саме навчання і отримані знання.

Тому важливо оцінки розглядати не як самоціль (щоб були хорошими, високими), а як показник твоєї успішності, твоїх знань.

Часто учні, що відстають, схильні виправдовувати свою низьку успішність причинами, незалежними від них самих: дуже важкі завдання на контрольній, мало часу було, прискіпливий вчитель, не щастить, така доля, погода погана, гамір на дворі, сусід сопів і т.д. Насправді ж реальною причиною бувають звичайнісінькі лінощі.

Так, твої шкільні успіхи найбільшою мірою залежать від тебе, твого бажання вчитися і сумлінного  ставлення до занять.

Мабуть, треба організувати себе і поставити конкретну мету.

Можливо треба більше часу відводити саме на підготовку домашнього завдання. Може ти занадто багато часу витрачаєш на телефонні розмови, перегляд телепередач, комп’ютерні ігри, чи прогулянки?

Можна навіть повісити табличку на телефон чи на телевізор – «ні, поки не зроблю уроки!»

Згодом, потреба в табличці відпаде, бо контроль за процесом виконання уроків буде повністю в тобі і ти сам відмовлятимеш собі у розвагах, поки не зробиш справу.

Привчай себе до того, що домашнє завдання це не те, що треба «спихнути» і забути.

Найкраще робити уроки в одному і тому ж місці у певний час. Так постійні заняття входять у звичку працювати і з’являтиметься все більше бажання вчитися.

Важливим ще є твоє розуміння того, що все, що ти вивчиш – факти, події, цифри, закони, закономірності – взаємопов’язані.  Тому намагайся спів ставляти те, що вивчаєш з тим, що тобі вже відомо.

Не забувай і про практичну цінність знань, які ти набуваєш. Шукай у навчанні більше сенсу особисто для себе.

Оцінки, якими б важливими вони не були, ніякою мірою не визначають твою цінність. І все ж, намагайся в школі не гаяти час і вчитися краще. Тоді твої старання обернуться новим успіхом і радістю для тебе і близьких тобі людей.

практичний психолог
Приходько А.С.

Що робити, коли…?

…коли все погано…?

Іноді, наступає такий час, що життя бачиш тільки в темному кольорі, нічого не радує, погано в школі, втратив друга, розчарувався в коханій людині…

В таких ситуаціях ти дивишся в майбутнє, яке здається більше схожим на мінне поле і почуваєшся безпорадним перед проблемами, даєшся диву – невже з цим усім я можу впоратися?

Якщо ти не хочеш чекати завтрашнього дня, як чергової серії неприємностей і «обломів»,  спробуй зробити кілька кроків.

1-й крок. Не має сенсу турбуватися сьогодні проблемами завтрашнього дня. Краще подбай про себе і турботи сьогоднішнього дня, про те, що зараз.

2-й крок. Чи не занадто ти перебільшуєш значення неприємної події чи подій? Чи не найтемнішу фарбу ти обрав? Уяви, що найгіршого може статися? Адже це не кінець світу.

3-й крок. Може ти занадто серйозно і вимогливо ставишся до себе? Напевне, насправді, ти намагаєшся будувати своє життя, найкращим чином, яки ти поки не знаєш. Може пошукати іншого шляху? Можливо, більш поблажливо поставитися до себе? Більше себе любити і довіряти собі?

4-й крок. Який урок ти винесеш з цієї ситуації? Розглянь ситуацію, яка тебе «дістає»,  саме як урок, як випробування, що ти можеш гідно пройти. Труднощів і поразок уникнути в житті не можливо. Вони потрібні людині, щоб досягнути повної зрілості, сили, та реалізувати себе; вони загартовують роблять людину досвідченою, вправною, стійкою та мужньою.

5-й крок. В такій ситуації, коли все, здається, не є добрим, можна спробувати зайняти себе простою, але необхідною справою – прибрати, випрати, заварити чай, скласти речі і т.д. Так пройде 5-10-30 хв.

Ти бачиш, що світ не зруйнувався. Ти в змозі щось робити, подумай – що можна зробити ще. Яка музика може нагадати про хороші хвилини твого життя, які запахи, картинки? Згадай все це зараз.

6-й крок. Найкращим шляхом покращити себе самому настрій – завжди залишається можливість зробити щось для іншої людини. Написати листа, зателефонувати, провідати, вислухати, чимось з нею поділитись, подарувати. Це допоможе відчути і внутрішню силу, і свої невикористані ще можливості, і готовність приймати завтрашній день, вчитись радіти йому і самому собі.

… коли приходить горе?

Коли помирає близька та рідна людина, душевні страждання охоплюють душу. Як не намагаєшся, а не можеш стримати сліз, з усіх сил прагнеш пригасити цей біль. Коли приходить горе, люди часто не хочуть вірити в те, що трапилось, бо в глибині душі жевріє надія, що це тільки поганий сон, прокинешся і все стане на свої місця. Це природньо – наше небажання змиритися зі смертю. З іншого боку вперто і довго відмовлятися прийняти те, що трапилось – це продовження гострого болю і печалі.

Часто в такий час мучить почуття провини. Виникають питання «А може я зробила щось не так» «Треба було менше сваритися…» «Якби раніше звернутися до лікаря…» і т.д.

Але важливо зрозуміти, що скільки б ми не жалкували за тим, що зробили, сказали, або не встигли зробити, близька людина, як правило, помирає не через це.

Іноді виникає, навіть, почуття гніву, образи на того, кого не стало. Здається, що з тобою вчинили жорстоко – «мене покинули», «як же мене залишили? Як же мені тепер жити одному?» Ці почуття лякають. Не треба боятися їх, карати себе за них. Це нормально, що вони виникають. Але крім усвідомлення своїх переживань, треба вчитися їх приймати в собі, бо вони мають право на існування, виражати їх, дозволити собі горювати, а головне – знайти того, хто зможе вислухати, зрозуміти, розділити це переживання.

Джерелом твоєї підтримки і сили стане для тебе друг, мама, тато, сестра чи брат, бабуся, дідусь. Вони допоможуть тобі не тримати біль в собі, не замикатися  в стражданнях. Разом з іншою людиною, чи людьми ти не залишишся наодинці з горем.

Звичайно, ти ніколи не зможеш забути близьку тобі людину. Біль поступово стихає, коли замислюєшся про вічність, про такі прості та мудрі слова, які записані у Біблії.

Багатьом людям в горі дає силу саме звертання до глибин своєї душі, сповненої справжньої віри.

Декілька афоризмів древніх мудреців гадаємо допоможуть тобі зазирнути в свою душу, знайти нові сили для життя.

«Віра – ось самий надійний супутник в найтяжчі дні»

«Чому ти не відчуваєш Небесного? Та це ж в серці твоєму».

«Істина – єдине джерело мужності».

… коли хтось із твоїх друзів говорить тобі, що в нього депресія».

Відомо, що людина у пригніченому душевному стані не бажає допомагати собі сама і не просить відкрито допомогти в інших людей. Вона занурюється у це почуття, живе ним і вийти з цього допоможуть справжні близькі люди. Першим кроком може бути твоя рішучість і навіть певна жорстокість. Поясни другові, що ніхто йому не зможе допомогти, поки він сам не захоче допомогти собі, змінювати щось в собі, в ситуації, у ставленні до неї.

Для початку можна подумати разом, чому людина почувається такою покинутою і нікчемною, непотрібною. Що дає це людині, чому вона дозволяє собі так довго бути в такому стані? Може справа в тому, що настав час пробачити якихось людей, що образили, може визнати свої недоліки, але й не забути про ті чесноти, якими наділений, не заважати собі відчувати свою унікальність і значущість.

А визнати і відчути свою значимість, а також потрібність іншим людям, допоможеш звичайно ти – справжній Друг.

Штора радості.

Повісили на вікно нову штору. Весело в кімнаті стало, незвичайно. Тепло і прохолода через штору проходили, а жара і холод – ні. Гомону вулиці не чути, тільки спів птахів долинає. Сонце не сліпить, а вночі зірочки видно, навіть якщо небо в хмарах. Стали дивитись з якої тканини зроблена штора. А на ярличку написано: «Радість – 100%».

Практичний психолог
Приходько Альона