Аутоагресія: чому діти шкодять собі

Якщо дитина спрямовує агресію на себе самого, така поведінка називається аутоагресієй. Вона може проявлятися як в словах (наприклад, син або дочка лає себе), так і в діях - биття головою об стіну, виривання волосся, удари рукою по руці або по ногах, кусання себе і т. д.

Багато психологів з часів Зигмунда Фрейда вважають аутоагресію своєрідним психологічним захистом. У тих випадках, коли дитина відчуває себе залежним і тому не може завдати шкоди кривдникові, він направляє випробовувану агресію проти себе. Чому? Тому що людина не може ніяк не реагувати на екстремальну ситуацію.

Згадайте, у вас напевно коли-небудь виникало бажання постукати головою об стіну після догани, отриманого від начальника. Кажуть, у японців на цей випадок в офісі стоїть чучелко керівника, щоб найбільш темпераментні співробітники могли пом'яти його, а не себе.

Відомий  психолог А. А. Реан в своїх дослідженнях виділив кілька основних властивостей особистості дитини, схильного до прояву аутоагресії:

1. Переважання негативних емоцій над позитивними. Така дитина легко засмучується, часто плаче по незначним приводам, він рідко знаходиться в хорошому настрої.

2. Низька оцінка своїх здібностей і можливостей, важливості і значимості благополуччя власного тіла.

3. Сором'язливість, низька комунікабельність.

4. Високий рівень поваги до інших і прийняття їх цінностей.

Намагаючись допомогти дитині, слід зосередитися не на тому, як позбавити його можливості наносити пошкодження самому собі, а на переживаннях, які переховуються за прагненням випробувати біль.

від 7 до 12 років

Школярі часто використовують аутоагресію як маніпуляцію батьками. Наприклад, розколупавши ранку на нозі - не ходити в школу. Незважаючи на прикладне значення аутоагресивних дій, багато дітей роблять їх неусвідомлено. Оскільки школярі вже не викликають такого розчулення, як малюки, їм не дістається такої кількості ніжності, яку вони отримували колись. Знаючи, що батьки не зможуть залишити без уваги їх «болячки», школярі наносять собі ушкодження, щоб отримати більше турботи.

1. Не скупіться на ласку. Нехай дитина відчуває, що він ваш самий-самий улюблений!

2. Якщо помітили, що школяр завдає собі ушкодження, покажіть, що розкусили його хитрий задум і запропонуйте менш кровопролитне рішення проблеми. Наприклад, щоб уникнути контрольної, не обов'язково колупати цвяхом у вусі - можна просто підготуватися до неї. Запропонуйте допомогу і разом вивчіть ненависні дієслова-винятки.

3. Аутоагресія в шкільному віці тісно пов'язана з низькою самооцінкою. Дитині простіше самому себе зробити жертвою, ніж болісно чекати, поки хтось його образить. Допоможіть йому знайти інші способи захисту: в деяких ситуаціях слід відбутися жартами, в інших - гордо піти, а в якихось - різко відповісти. Розіграйте вдома найбільш типові сцени зі шкільного життя, в яких дитина відчуває страх і замішання, щоб вона могла потренуватися в безпечній обстановці.

4. Перегляньте вимоги, які ви пред'являєте до дитини. Можливо, деякі з них дуже високі, і дитина сама карає себе за неможливість відповідати їм, намагаючись таким чином уникнути вашого невдоволення, викликавши жалість.

12+

У підлітковому віці аутоагресія іноді стає серйозною проблемою. Якщо ви помітили, що дитина постійно знаходиться в поганому настрої, його перестало радувати те, що радувало завжди, не відкладайте розмову по душам.

1. Підліток, що знаходиться на межі самогубства, відчуває себе в ізоляції і вважає, що ніхто не може зрозуміти глибину його страждань. Тому необхідно сказати йому про те, як сильно ви його любите, і що ви готові перебувати поруч з ним і підтримувати, щоб не трапилося.

2. Не намагайтеся відрадити підлітка від самогубства, посилаючись на релігійні догми, норми моралі, почуття обов'язку та інші абстрактні зовнішні чинники. Підліток повинен відчути відповідальність за своє життя, тому рішення продовжувати жити повинно бути його власним.

3. Якщо дитина болісно роздумує над можливістю самогубства, значить він все-таки хоче жити. Проведіть аналогію із зубним болем. Під час її піку здається, що вона буде тривати нескінченно. Але вилікувавши зуб, про біль швидко забуваєш. Вкажіть дитині на абсурдність самогубства: нерозумно вбивати себе, якщо через деякий час будь-яка проблема так чи інакше вирішиться.

4. Розкажіть про свої підліткові переживання і про те, як ви їх долали. Не забувайте: дитина думає про самогубство, тому що йому не вистачає досвіду для знаходження інших рішень.

5. Свідомість підлітка звужена до сприйняття одного моменту свого життя. Необхідно показати йому перспективу, наприклад: «Вбиваючи 15-річного Сашу, ти вбиваєш 20-річного, 40-річного, його дітей».

6. Зізнайтеся, який страх ви відчуваєте, чуючи від своєї дитини слова про самогубство. Скажіть про те, що його смерть може викликати ані трохи не менші страждання, ніж він відчуває зараз, у кількох десятків людей, які його люблять. Можна поговорити про деякі з них окремо і запитати, чи хоче він причинити їм таку біль?

7. Запропонуйте реальну допомогу підлітку. Звичайно, ви не в силах вирішити його проблему, але можете разом знайти шляхи її вирішення.

Причини аутоагресії:

• Покарання в ранньому дитинстві. Але не сама жорстокість покарань - причина такої поведінки. Воно виникає під впливом психотравмуючих факторів: гніву дорослих, їх запеклого невдоволення своїми дітьми. Крики, спотворені ненавистю обличчя рідних, найбільше лякають дітей. Панічні настрої, страхи дитини можуть стати настільки сильними, нестерпними, що вона починає карати себе саму, як би випереджаючи реакцію дорослих і в певній мірі попереджаючи її.

• Надвисока емоційна чутливість дітей. Вид чужого страждання і сліз (мами, бабусі) для них практично нестерпний.

Часто дорослі можуть користуватися цією особливістю дітей, як дієвим засобом маніпулювання ними. Емоційно чутливі діти бояться стати причиною чужого страждання.

• Дитина може бити себе в той момент, коли відчуває почуття провини. Це діти, що відрізняються слабкою нервовою системою, які виросли в оточенні батьків, які вербально обмежують дитячу позицію. Такі батьки часто лають своїх дітей, навішують ярлики, називають образливими прізвиськами.

• Дитина може бити себе, щоб отримати бажане і відчути свій вплив. Діти маніпулюють своїми батьками з кількох причин: щоб отримати порцію любові і уваги, приховати свої витівки, а також викликати у батьків почуття провини і жалю до себе. Обчислити такого хитруна просто: як правило, дитина в таких випадках завдає собі удари і спостерігає за реакцією мами.

Практичний психолог

Приходько А.С.

Пропонують попробувати алкоголь, наркотики, цигарки?

Буває, що твої друзі, приятелі чи зовсім стороння людина намагається якимось чином змусити тебе випити алкоголю, покурити чи спробувати травки.

Перш ніж прийняти рішення «так», бо це тобі подобається, чи «ні», бо переконаний, що це зашкодить тобі, згадай…

Алкоголізм – це хвороба. Вживання спиртних напоїв може бути початком того шляху, який веде до хвороби. Коли людина випиває, вона може відчути прилив енергії, тому що спочатку алкоголь знімає відчуття тривоги, страху, знімає напругу. Виникає відчуття легкості, всі неприємності здаються меншими. Алкоголь на деякий час допомагає забути людині про свої «страждання». Але… Проходить пару годин і вся його заспокійлива дія закінчується, все повертається назад, почуття напруги посилюється, всі твої проблеми знову з тобою.

Алкоголь руйнує печінку, нирки, шкідливо впливає на роботу серця, пригнічує психічний стан.

Тютюнопаління – ще одна з шкідливих звичок (з довгою історією в 500 років, яка почалася після відкриття Колумбом Америки). Нікотин, що міститься в тютюні, викликає оманливе відчуття спокою, повного благополуччя. Але це тільки на початковій стадії його вживання. Численні докази підтверджують шкідливість його впливу на розвиток організму. Досить часто курці скаржаться на головний біль, погіршення пам’яті, сну, апетиту.

Той, хто систематично палить, прискорює процес старіння; хвороби серця печінки, нирок виникають набагато частіше, ніж у тих, хто не палить. Досить часто курці помирають від раку легенів, збільшується ризик серцевого нападу.

Паління – це звичка, позбутися якої дуже важко, крім того, це задоволення коштує немалих грошей.

Наркотики – це справді дуже страшно. Трагедія полягає в тому, що, навіть, одноразового вживання наркотику буває достатньо, щоб опинитись у полоні наркотичної залежності.

Наркоманія – це порожні очі, які оживають тільки коли бачать шприц чи таблетки; це нечутливі аморальні душі, для яких життя звелося до постійного пошуку отрути; це тіла, що страждають від болю; це тяжкі ураження внутрішніх органів та мозку; це СНІД – найнебезпечніша хвороба цивілізації; це важкі злочини; це одна з причин самогубства; це – гроші, сплачені ціною людського життя; це – діти, які ще не народились, а вже приречені на постійні страждання після народження.

Тютюн, алкоголь і наркотики – шлях до скорочення життя, шлях до смерті.

Вони заважають нормально розвиватися, нормально спілкуватися з людьми, бути собою.

Підлітки, які звертаються до всього цього, намагаються втекти в ілюзорний світ і в світ спілкування з такими ж, як вони,замість того щоб діяти, будувати своє життя. Вся ця отрута робить їх куди більш пасивними перед обличчям перешкод, саме вона є джерелом апатії, байдужості.

Людина стає емоційно зрілою тоді, коли вона вчиться не пасувати перед життєвими труднощами, радіти перемогам і гідно приймати поразки.

Труднощі можна переборювати і без різних хімічних речовин, які гальмують емоційний розвиток.

Часто причиною того, що твої однолітки починають вживати алкоголь, наркотики чи палити, буває вплив близьких людей. Важко витримати тиск ровесників. Так роблять всі в компанії і не хочеться бути «білою вороною». То може слід пошукати іншої компанії?

Серед твоїх знайомих, які вживають чи палять цигарки, ти будеш відчувати сильний психологічний тиск. Треба бути готовим протидіяти тиску.

Відмовитись від вживання алкоголю, наркотиків – твоє право. Май сміливість відмовитись і рішуче сказати: «Ні!».

Ти маєш право бути здоровим! Зроби свій вибір.

Голова, що не думала

У Трау-Вяу голова не думала. Вже він і чухав її, і причісував по-різному, і стояв на ній, як йог, а вона все не думала. Лисіти стала, а все не думала. Трау-Вяу і примушував її, і улещував. Капелюхи красиві їй купував, шампунем духмяним мив. Ні, все одно не думала. Ще багато років пройшло, поки Трау-Вяу не умовив її подумати. Запихтіла вона з усіх сил, напружилась і придумала думку: «Думати потрібно було починати давним-давно».

Практичний психолог
Приходько А.С.

У мене в школі погані оцінки

Можна з впевненістю сказати, що половина або ще більша частина переживань і тривог школярів пов’язана саме з успішністю. І це не дивно, адже від оцінок (вірніше  - від знань, які ти маєш, а оцінка показує їхній рівень) залежить успішне закінчення школи, хороша робота, схвалення батьків. На жаль, бажання отримати хорошу оцінку часто приводить до суперництва; самоствердження серед однокласників стає важливішим за саме навчання і отримані знання.

Тому важливо оцінки розглядати не як самоціль (щоб були хорошими, високими), а як показник твоєї успішності, твоїх знань.

Часто учні, що відстають, схильні виправдовувати свою низьку успішність причинами, незалежними від них самих: дуже важкі завдання на контрольній, мало часу було, прискіпливий вчитель, не щастить, така доля, погода погана, гамір на дворі, сусід сопів і т.д. Насправді ж реальною причиною бувають звичайнісінькі лінощі.

Так, твої шкільні успіхи найбільшою мірою залежать від тебе, твого бажання вчитися і сумлінного  ставлення до занять.

Мабуть, треба організувати себе і поставити конкретну мету.

Можливо треба більше часу відводити саме на підготовку домашнього завдання. Може ти занадто багато часу витрачаєш на телефонні розмови, перегляд телепередач, комп’ютерні ігри, чи прогулянки?

Можна навіть повісити табличку на телефон чи на телевізор – «ні, поки не зроблю уроки!»

Згодом, потреба в табличці відпаде, бо контроль за процесом виконання уроків буде повністю в тобі і ти сам відмовлятимеш собі у розвагах, поки не зробиш справу.

Привчай себе до того, що домашнє завдання це не те, що треба «спихнути» і забути.

Найкраще робити уроки в одному і тому ж місці у певний час. Так постійні заняття входять у звичку працювати і з’являтиметься все більше бажання вчитися.

Важливим ще є твоє розуміння того, що все, що ти вивчиш – факти, події, цифри, закони, закономірності – взаємопов’язані.  Тому намагайся спів ставляти те, що вивчаєш з тим, що тобі вже відомо.

Не забувай і про практичну цінність знань, які ти набуваєш. Шукай у навчанні більше сенсу особисто для себе.

Оцінки, якими б важливими вони не були, ніякою мірою не визначають твою цінність. І все ж, намагайся в школі не гаяти час і вчитися краще. Тоді твої старання обернуться новим успіхом і радістю для тебе і близьких тобі людей.

практичний психолог
Приходько А.С.

Що робити, коли…?

…коли все погано…?

Іноді, наступає такий час, що життя бачиш тільки в темному кольорі, нічого не радує, погано в школі, втратив друга, розчарувався в коханій людині…

В таких ситуаціях ти дивишся в майбутнє, яке здається більше схожим на мінне поле і почуваєшся безпорадним перед проблемами, даєшся диву – невже з цим усім я можу впоратися?

Якщо ти не хочеш чекати завтрашнього дня, як чергової серії неприємностей і «обломів»,  спробуй зробити кілька кроків.

1-й крок. Не має сенсу турбуватися сьогодні проблемами завтрашнього дня. Краще подбай про себе і турботи сьогоднішнього дня, про те, що зараз.

2-й крок. Чи не занадто ти перебільшуєш значення неприємної події чи подій? Чи не найтемнішу фарбу ти обрав? Уяви, що найгіршого може статися? Адже це не кінець світу.

3-й крок. Може ти занадто серйозно і вимогливо ставишся до себе? Напевне, насправді, ти намагаєшся будувати своє життя, найкращим чином, яки ти поки не знаєш. Може пошукати іншого шляху? Можливо, більш поблажливо поставитися до себе? Більше себе любити і довіряти собі?

4-й крок. Який урок ти винесеш з цієї ситуації? Розглянь ситуацію, яка тебе «дістає»,  саме як урок, як випробування, що ти можеш гідно пройти. Труднощів і поразок уникнути в житті не можливо. Вони потрібні людині, щоб досягнути повної зрілості, сили, та реалізувати себе; вони загартовують роблять людину досвідченою, вправною, стійкою та мужньою.

5-й крок. В такій ситуації, коли все, здається, не є добрим, можна спробувати зайняти себе простою, але необхідною справою – прибрати, випрати, заварити чай, скласти речі і т.д. Так пройде 5-10-30 хв.

Ти бачиш, що світ не зруйнувався. Ти в змозі щось робити, подумай – що можна зробити ще. Яка музика може нагадати про хороші хвилини твого життя, які запахи, картинки? Згадай все це зараз.

6-й крок. Найкращим шляхом покращити себе самому настрій – завжди залишається можливість зробити щось для іншої людини. Написати листа, зателефонувати, провідати, вислухати, чимось з нею поділитись, подарувати. Це допоможе відчути і внутрішню силу, і свої невикористані ще можливості, і готовність приймати завтрашній день, вчитись радіти йому і самому собі.

… коли приходить горе?

Коли помирає близька та рідна людина, душевні страждання охоплюють душу. Як не намагаєшся, а не можеш стримати сліз, з усіх сил прагнеш пригасити цей біль. Коли приходить горе, люди часто не хочуть вірити в те, що трапилось, бо в глибині душі жевріє надія, що це тільки поганий сон, прокинешся і все стане на свої місця. Це природньо – наше небажання змиритися зі смертю. З іншого боку вперто і довго відмовлятися прийняти те, що трапилось – це продовження гострого болю і печалі.

Часто в такий час мучить почуття провини. Виникають питання «А може я зробила щось не так» «Треба було менше сваритися…» «Якби раніше звернутися до лікаря…» і т.д.

Але важливо зрозуміти, що скільки б ми не жалкували за тим, що зробили, сказали, або не встигли зробити, близька людина, як правило, помирає не через це.

Іноді виникає, навіть, почуття гніву, образи на того, кого не стало. Здається, що з тобою вчинили жорстоко – «мене покинули», «як же мене залишили? Як же мені тепер жити одному?» Ці почуття лякають. Не треба боятися їх, карати себе за них. Це нормально, що вони виникають. Але крім усвідомлення своїх переживань, треба вчитися їх приймати в собі, бо вони мають право на існування, виражати їх, дозволити собі горювати, а головне – знайти того, хто зможе вислухати, зрозуміти, розділити це переживання.

Джерелом твоєї підтримки і сили стане для тебе друг, мама, тато, сестра чи брат, бабуся, дідусь. Вони допоможуть тобі не тримати біль в собі, не замикатися  в стражданнях. Разом з іншою людиною, чи людьми ти не залишишся наодинці з горем.

Звичайно, ти ніколи не зможеш забути близьку тобі людину. Біль поступово стихає, коли замислюєшся про вічність, про такі прості та мудрі слова, які записані у Біблії.

Багатьом людям в горі дає силу саме звертання до глибин своєї душі, сповненої справжньої віри.

Декілька афоризмів древніх мудреців гадаємо допоможуть тобі зазирнути в свою душу, знайти нові сили для життя.

«Віра – ось самий надійний супутник в найтяжчі дні»

«Чому ти не відчуваєш Небесного? Та це ж в серці твоєму».

«Істина – єдине джерело мужності».

… коли хтось із твоїх друзів говорить тобі, що в нього депресія».

Відомо, що людина у пригніченому душевному стані не бажає допомагати собі сама і не просить відкрито допомогти в інших людей. Вона занурюється у це почуття, живе ним і вийти з цього допоможуть справжні близькі люди. Першим кроком може бути твоя рішучість і навіть певна жорстокість. Поясни другові, що ніхто йому не зможе допомогти, поки він сам не захоче допомогти собі, змінювати щось в собі, в ситуації, у ставленні до неї.

Для початку можна подумати разом, чому людина почувається такою покинутою і нікчемною, непотрібною. Що дає це людині, чому вона дозволяє собі так довго бути в такому стані? Може справа в тому, що настав час пробачити якихось людей, що образили, може визнати свої недоліки, але й не забути про ті чесноти, якими наділений, не заважати собі відчувати свою унікальність і значущість.

А визнати і відчути свою значимість, а також потрібність іншим людям, допоможеш звичайно ти – справжній Друг.

Штора радості.

Повісили на вікно нову штору. Весело в кімнаті стало, незвичайно. Тепло і прохолода через штору проходили, а жара і холод – ні. Гомону вулиці не чути, тільки спів птахів долинає. Сонце не сліпить, а вночі зірочки видно, навіть якщо небо в хмарах. Стали дивитись з якої тканини зроблена штора. А на ярличку написано: «Радість – 100%».

Практичний психолог
Приходько Альона

ЧТО ДЕЛАТЬ В СОСТОЯНИИ УНЫНИЯ?

Иногда  бывают  такие  периоды  в  жизни, когда  мало что радует, ничего   не  хочется  делать  или просто  очень  плохое  настроение. Тогда, стоит  попробовать  следующие  шаги…

1.ВЫГОВОРИТЕСЬ!

Этот прием возможен, когда рядом есть кто-то обязательно доброжелательный и расположенный выслушать, пусть даже молча, кому вы, безусловно, доверяете.

2. НАПИШИТЕ ПИСЬМО!

 Если подходящего слушателя нет или вы не хотите прибегать к первому приему, у вас есть другая возможность: напишите все ваши огорчения и переживания в форме письма, кому угодно, хоть вашим потомкам. Причем это письмо совсем не обязательно отсылать, а если вы его сохраните, то спустя какое-то время вам будет очень интересно, а скорее всего полезно, перечитать его и сделать кое-какие выводы. Если у вас есть поэтический дар, напишите это письмо в стихах. 

3. СДЕЛАЙТЕ СЕБЕ ПОДАРОК!

Эту рекомендацию можно выполнить как буквально (немедленно собраться, пойти в магазин и  купить что-либо для себя или своих близких, причем достаточно бывает даже симпатичной безделушки), так и в переносном смысле – “подарив ”  себе несколько часов  или целый  день приятного времяпрепровождения. Позвольте себе заниматься только тем, что вам хочется!

4. ПОМОГИТЕ ДРУГОМУ!

 Всегда есть человек, нуждающийся в чьей-то помощи,  хотя бы даже в том, чтобы его выслушали. Переключив свою энергию на помощь другому, вы не только сделаете доброе дело, но и поможете себе выйти из пассивного настроения, активизируете себя, так как творить добро всегда приятно.

5. ПОЧУВСТВУЙТЕ ЗЕМЛЮ  ПОД НОГАМИ!

Эта рекомендация выполняется в основном физически, но действует на общее (в первую очередь эмоциональное) состояние человека. Вспомните, что такие чувства, как паника, ужас, растерянность, охватывают тонущего, не умеющего плавать, лишившегося  опоры под ногами. Но  ведь у вас то такая опора есть в самом прямом смысле, вы –то при желании можете почувствовать ногами землю! Так и сделайте: ощутите ступнями твердую опору, на которой вы находитесь, попрыгайте слегка, представьте, что вы мощное дерево, пускающее в землю свои корни. Реальное ощущение твердой почвы под ногами оказывает психологическое воздействие  в переносном  смысле, повышая уверенность в себе, вливая заряд новых сил и  оптимизма.

6. РАСТВОРИТЕ ПЕЧАЛЬ ВО СНЕ!

Сон, один из наиболее простых и во все века используемых способов расстаться с унынием и плохим настроением.  Отдохнувший мозг направит мысли в русло более конструктивных решений  и оптимистического отношения к жизни и проблемам, которые неизбежно возникают. Не случайно почти у всех народов есть пословица, соответствующая известной “Утро вечера мудренее!”  Не забывайте только,  перед тем как заснуть, настроить себя на то, чтобы, проснувшись, вы посмотрели  на мир уверенно и радостно.

         7. “НЕТ ХУДА БЕЗ ДОБРА!”

 Эта известная поговорка может служить девизом направленности ваших мыслей и действий. Возьмите  карандаш (лучше цветной) и бумагу и постарайтесь написать все хорошее, что  присутствует в вашем положении или событии, что повергло вас в уныние и тоску. Составив такой “цветной список”, направьте свои силы на воплощение в жизнь  того положительного, что написано – пускай хорошее постепенно начинает перетягивать плохое!

Психолог

Управления образования

Зенько Елена Александровна

 

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ В ІНТЕРНЕТІ

Україна проходить етап швидкого технологічного розвитку. Комп’ютерна грамотність стає складовою загальної грамотності, свідоцтвом освіченості, внаслідок чого глобальна інформаційна мережа Інтернет стає невід’ємною частиною життя сучасної людини. Інтернет несе в собі великий інформаційний та освітній потенціал, є засобом гармонійного розвитку, але, водночас містить і ризики. Не дивлячись на те, що Інтернет проникає у всі сфери нашого життя, безпеці не приділено достатньої уваги. Окремо необхідно виділити проблему дитячої онлайн-безпеки, яка є пріоритетною для розвинених країн. Робота в цьому напрямку активно ведеться, але єдиної методики ще не створено. Це обумовлює актуальність теми, що розглядається.

Проблема безпечного перебування дитини в Інтернеті найчастіше зводиться до підтримки розвитку технологій, які б захистили дітей в Інтернеті. Та ця проблема не є винятково технічною або технологічною. Вона стосується виховних, освітніх і етичних, а також соціальних та правових аспектів. Кожен раз, коли підліток підключається до мережі Інтернет, він зіштовхується з низкою небезпек та загроз. В мережі підліток може стикатися з такими загрозами: проблеми технологічного характеру:

•  недбалість дитини, яка відкрила вкладення електронної пошти або завантажила з веб-вузла файл чи небезпечний код, може привести до потрапляння в комп’ютер вірусу;
• доступ до сайтів з аморальним змістом: в Інтернеті підлітки можуть стикнутися з неприйнятними матеріалами, що провокують виникнення ненависті, спонукають до здійснення небезпечних чи протизаконних дій. Кожна третя дитина, перебуваючи в глобальній інформаційній мережі, стикалася з небажаним контентом, а кожна п’ята піддавалася насильству з боку користувачів мережі. Безпосередня небезпека для дитини надходить з сайтів, різноманітних чатів, електронної пошти, систем миттєвих повідомлень тощо. Часто безліч сторінок, що не належать до вибраної теми, відображаються у вигляді спливаючого вікна будь-якого змісту, особливо порнографічного;
• розголошення конфіденційної інформації: підлітків можуть умовити надати відомості особистого характеру такі, як ім’я, прізвище, адреса, вік, стать або інформація про членів сім’ї. Навіть якщо такі дані про вашу дитину запитують організації, що заслуговують на довіру, батьки чи вчителі все одно повинні піклуватися про забезпечення конфіденційності цієї інформації. З іншого боку, організатори Інтернет-проектів повинні гарантувати конфіденційність використання особистої інформації;
• контакт з незнайомцями через чати або електронну пошту: навіть якщо більшість користувачів мають добрі наміри при використанні чат-систем, існує та збільшується, на жаль, кількість людей, які використовують ці бесіди, щоб примусити дітей видати особисті та банківські дані, такі як номери рахунків, кредитних карток, паролі. В інших випадках вони можуть виявитися психічно неврівноваженими особами, які можуть нанести моральну шкоду дитині через Інтернет, або навіть схилити до особистої зустрічі, яка може призвести до нанесення фізичної шкоди;
• неприємності, пов’язані з фінансовими втратами: розвиток електронної комерції зробив можливим придбання майже всіх товарів через Інтернет. Тому одна з проблем, що виникає при виході дітей в Інтернет, це можливість дітей робити онлайн-покупки, маючи банківський рахунок або кредитну картку, без відома дорослих.

Небезпеки, які постають перед дітьми при підключенні до Інтернет, є серйозними, але було б недоцільно повністю заборонити підліткам вихід в Інтернет, оскільки всесвітня мережа стає важливою частиною багатьох аспектів повсякденного життя. Тому при роботі в мережі важливо бути обережними та використовувати засоби безпеки.

Можливе встановлення на комп’ютер спеціально створених програм-фільтрів, які переривають перебування дитини в мережі при наборі слова, на яке встановлено заборону. Та ці фільтри недосконалі, і школярі не зможуть отримати додаткову інформацію з багатьох тем. Існують також інші фільтруючі програми, що блокують роботу комп’ютера кожен раз, коли учень вводить свої особисті дані. Отже, дитина не зможе підписати свою роботу на конкурс освітніх Інтернет-проектів. Таким чином використання фільтрів вирішує проблеми онлайн-безпеки дітей в Інтернеті лише частково.

Знання батьками та керівниками Інтернет-клубів методів інтерактивного обмеження при використанні інформаційних ресурсів всесвітньої мережі – перший крок до психологічного та правового захисту дитини, яка використовує Інтернет для освіти. Пояснити підліткам правила безпечної поведінки в мережі, допомогти вибрати нік та пароль краще до того, як вони отримають доступ та індивідуальні адреси електронної пошти. Вчителі або наставники вивчають разом з дітьми зміст мережі, навчають дітей уникати непристойного, небажаного, дотримуватися етикету. Згідно з досвідом країн, які стикнулися з проблемами Інтернет-безпеки, одним із засобів організації роботи школярів в Інтернет є розробка правил безпечного користування всесвітньою мережею. При створенні таких правил можна використати методику порівняння дій людини в реальному житті з відповідними діями користувача у роботі в мережі (дивись таблицю).

Було проведено опитування серед старшокласників середніх загальноосвітніх шкіл, в результаті якого ми можемо сформулювати основні правила безпечної роботи в Інтернет:

• не надавати нікому свої паролі;
• без  гострої  необхідності  не   висвітлювати  особисту   інформацію    по електронній пошті, в чат-кімнатах;
• не відповідати на послання непристойного та грубого змісту;
• повідомити старшим про отримання інформації, яка примусить почуватись незручно або налякано;
• не погоджуватись на зустріч з випадковим онлайновим другом. Якщо все ж   таки це необхідно, то зустріч повинна відбуватися в громадському місті або у присутності друзів чи батьків;
• не відправляти нікому своє фото;
• не здійснювати комерційні операції через мережу Інтернет.

Порівняльна характеристика запобіжних заходів безпеки в реальному житті та в мережі Інтернет

Запобіжні засоби	В реальному житті	В мережі
безпеки
Нікому без дозволу не	Кіднепінг, суворе	Вам можуть надсилати листи
давати особисту	ставлення,	некоректного змісту. Ви
інформацію	психологічна атака	можете побачити своє фото в
		рекламних роликах,
		порнографічних зображеннях
		тощо
Ніколи не погоджуйтесь	Частіше ви не	Оскільки реєстрація в мережі
на зустріч з онлайновим	спілкуєтесь з	анонімна, то, можливо, що
другом	незнайомими людьми	12-ти річна дівчинка може
	на вулиці	насправді бути 40-річним
		чоловіком
Якщо хтось або щось	Психологічна атака,	Онлайнові хижаки та
примушує вас почувати	непристойні	кіберхулігани
себе незручно, негайно	пропозиції
припиніть роботу в
мережі
Перевіряйте	Деякі газети	Достовірність та правдивість
достовірність та	друкують	інформації, отриманої в
правдивість інформації	неперевірену або	мережі перевіряйте у
	неправдиву	довідниках, енциклопедіях
	інформацію

Не відповідайте на	Психічна та фізична	Психічна травма, агресія
невиховані та грубі	травма
листи
Не давайте нікому свої	Віддані ключі від	Віддані паролі можуть
паролі (ключі)	квартири можуть	призвести до витоку
	призвести до	інформації, грошей з
	крадіжки	кредитних карток
Не робіть	Поводитись етично.	Поводитись етично.
протизаконних вчинків і	Можливі покарання	Використання текстів та
речей	згідно законів	картинок з Інтернет може
	України	порушувати авторські права

В     результаті використання порівняльної методики можна зробити такі висновки: розуміння підлітками запобіжних засобів безпеки буде впливати на підвищення самосвідомості, комп’ютерної грамотності, культури поведінки при роботі в мережі Інтернет; виконання правил безпечного поводження зменшить ризики, зробить спілкування захищеним, пізнання нового радісним.